Posts Tagged ‘громадянське суспільство’

Психология «беглеца»

п'ятниця, червня 3, 2011
Узнал недавно, что очередные мои знакомые, видимо, устав от тягот отечественного бытия, решили выехать за рубеж в поисках более комфортного места обитания. Точнее, место обитания они себе уже подобрали, осталось только «договориться» с этим местом, то есть оформить все необходимые документы.

Сегодня тенденция к выезду из страны набирает нешуточные обороты, превращаясь в новую волну эмиграции, причем такую, которой, возможно, еще не было до этого. Хотя, не берусь оценивать ее реальный масштаб, однако то, что я наблюдаю непосредственно, а также то, что читаю и слышу – все свидетельствует о том, что это действительно очередная «волна». Собственно – «волна» как составляющая никогда не останавливающегося «течения». (more...)

Янукович и Тимошенко против новой повестки дня

понеділок, січня 17, 2011
Вопрос — меняется ли у нас что-то в стране или не меняется относится к разряду вечных. Одни говорят, что все остается по-старому и даже становится хуже, другие замечают в нашей жизни и что-то положительное. В политике все кажется совсем уж плохо, но, рискну высказать предположение, что именно здесь происходят изменения, невидимые невооруженному глазу. Речь идет, разумеется, не о поведении всяких там деятелей, о которых старательно пишет пресса, а об изменении реального поведения людей. Люди начинают думать по-другому и, соответственно, действовать по-другому. При этом, слова, как обычно отстают от дел. Ведь чтобы объяснить словами то, что уже делается, нужно хорошо подумать и подобрать правильные слова.

То, что происходит в нашей стране можно назвать поиском новой повестки дня. Старая состояла в том, что где-то за горами за долами живет Добрый Царь, которого нужно найти и посадить на трон, а уж он-то позаботится о том, чтобы все было хорошо. На практике выяснилось, что такого не бывает. При этом, на словах люди еще сильно возбуждаются от негодяйства политической власти и говорят о том, что Добрый Царь с этой властью обязательно разберется. Однако, на практике они уже действуют совсем по-другому. (more...)

И не примкнувший к ним Янукович

вівторок, грудня 7, 2010
Ситуация с Налоговым кодексом позволяет сделать семь важных выводов. О том, почему бигборды не врут, кто на Украине путинист, к чему не готово общество, кто виноват в таком Налоговом кодексе, почему не прав Азаров и что ему стоит сделать, а также who is mr. Ivanushenko?

​«Антиукраинская группа» в составе Азарова, Тигипко и Бродского решила взять под контроль отечественное предпринимательство. Но Янукович к ним не примкнул, в результате чего их замысел провалился. (more...)

Перші підсумки протестів: замість розпуску Ради варто зайнятися оргпитаннями.

вівторок, листопада 30, 2010
Другий тиждень тривають протести підприємців, тож можна підбити деякі підсумки. На початку акцій TEXTY.org.ua дали своє бачення, щодо стратегії протестів. Зараз доведеться повторити деякі моменти.

1. Інтерес громадськості спадає. Це видно по відвідуваності наших онлайн-репортажів, якщо репортажі з першог оі другого мітингів набирали під 10 тис. переглядів, то з третього – більше чотирьох, з останнього – більше двох.

2. Підприємці радикалізуються. (more...)

Ще раз про громадянське суспільство та владу. Частина друга: Неосвічені громадяни національної ідеї не сформулюють

вівторок, листопада 9, 2010
Початок

Одна з головних умов формування в Україні громадянського суспільства – це підвищення рівня освіченості громадян. При цьому потрібно розрізняти формальний рівень освіти (середня, спеціальна, вища, “друга вища”), і справжньої освіченості. Неповага до інтелекту (знову ж таки, винесена з СРСР, в якому кожну думаючу людину сприймали з підозрою) створила в Україні спотворене бачення освіти як такої.

(more...)

Ще раз про громадянське суспільство та владу. Частина перша: Ми мусимо припинити рахуватися із безвідповідальною владою

вівторок, листопада 9, 2010

Ідея, яка об’єднає Україну, повинна йти від громадськості.

Це перша умова реальної консолідації українського суспільства. Його сучасна ідеологічна палітра, на жаль, не здатна на це. Було б наївно також вважати, що в якийсь містичний спосіб в Україні з’явиться велика кількість дієвих, соціально-мобільних і незалежних від існуючих політичних партій громадських організацій.

На сьогодні можна зробити висновок, що ми живемо в ідеологічно дезорієнтованому, побудованому на системі особистих залежностей, суспільстві.

Класичний для Європи трикутник “держава (влада) – громадянське суспільство – людина” в Україні не спрацьовує. Натомість існує інша схема: “влада – підопічні – народ”. У цій схемі владу важко називати справжньою владою, бо в усіх провідних країнах світу під цим розуміють велику відповідальність (і певна річ, повагу й авторитет).

В Європі прийшли до форми “функціональної взаємодії” держави та громадянського суспільства. “...Стабільна політична структура, – зазначає Ф. Фукуяма, – може виникнути лише за умов, якщо люди, що об’єднані спільними інтересами, здатні до співробітництва заради загальних цілей – здатність заснована, в кінцевому випадку, на соціальному капіталі… Але ніяка така система не може бути вибудувана, спираючись на масу неорганізованих та ізольованих один від одного індивідів, схильних формувати власні погляди та уподобання, про які стає відомо лише під час виборів”. (more...)

Модель отсутствия местных выборов

субота, листопада 6, 2010

Идеальная модель выборов для Украины — калининградская. Вернее, модель не выборов, а отсутствия выборов. Местных выборов.

Если вкратце, то в Калининграде случилась вот такая история: Кремль “завёл” в губернаторы Георгия Бооса, в крае внезапно возникла оппозиция губернатору Боосу, случились чуть ли не крупнейшие в послеельцинской истории России протесты с политическими требованиями, и Кремль решил губернаторские полномочия Боосу не продлевать.

Почему эта модель идеальная? Три причины: властная, гражданская и явочная.

Первая причина. Когда отсутствует гражданское общество (а оно у нас отсутствует), то есть когда граждане не умеют или не хотят формировать ассоциации граждан для защиты и утверждения своих интересов, тогда граждане, во-первых, могут лишь выражать своё отношение к той или иной уже проводимой политике, к тем или иным уже принятым решениям, а не влиять на них в процессе разработки; и во-вторых, граждане лишь путём уличного протеста могут выражать своё отношение к политике или решениям более-менее доходчиво для власть имущих. А раз так, то граждане в принципе не готовы к демократии, так сказать, “представительной” — нет способов “держать на поводке” выбранных представителей в период от выборов до выборов и нет способов определять, кто, собственно, будет предложен гражданам к выбору в представители. Зато граждане вполне готовы к демократии, так сказать, “суверенной” — без прямых выборов на местах, но с возможностью “выгнать” неугодного чиновника, выбранного опосредованно или назначенного. (Для этого нужно, чтобы “выгоняющий субъект” интерпретировал уличный протест как источник информации). (more...)